Toda

П'ять перешкод для роботи приватних виконавців в Україні

У 2017 році в Україні почали працювати перші приватні виконавці. За короткий час частка успішно виконаних судових рішень збільшилася в 3 рази в порівнянні з 2015 роком. Але на шляху до ефективної роботи у «приватників» все ще багато перешкод, серед яких можна виділити 5 основних.

Мораторій для іпотечного житла

В Україні все ще діє мораторій на стягнення нерухомого іпотечного майна фізичних осіб. Відповідний закон був прийнятий в 2014 році з метою захисту прав людей, які опинилися не в змозі виплатити іпотеку через різкого стрибка курсу іноземної валюти і могли позбутися житла. В даному випадку закон переслідує благу мету. Проте, практика показує, що недобросовісні боржники часто зловживають таким правовим інструментом: фактично не проживають в даних квартирах / будинках, здають їх в оренду, використовують в комерційних цілях, змінюють тип таких об'єктів.

Станом на січень 2019 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості фізосіб діє в тому випадку, якщо:

- майно знаходиться в іпотеці за кредитами в іноземній валюті;

- майно є постійним місцем проживання для фізособи;

- загальна площа квартири становить не більше 140 м2 (250 м2 - для житлового будинку).

На практиці бачимо, що боржники зловживають мораторієм, а виконавець при цьому юридично не може стягнути таке майно. Детальна правова регламентація поняття мораторію, поліпшення інструментів контролю за виконанням його умов, введення відповідальності за невиконання умов мораторію, а також чітко визначені юридичні інструменти для приватних виконавців разом з позитивною судовою практикою привели б до значного збільшення кількості виконаних рішень судів. До того ж, це дозволило б мінімізувати спроби боржників зловживати дією мораторію і ухилятися від виконання рішень.

Відсутність уніфікованого реєстру рахунків

До сих пір в Україні відсутня уніфікований реєстр банківських рахунків, який дозволив би автоматично накладати арешт і забороняти боржникам відкривати рахунки в будь-якому банку країни. Необхідно використовувати досвід європейських країн, в яких приватні виконавці зарекомендували себе як дійсно важливий і ефективний інститут виконання рішень судів.

У Німеччині, Франції, Нідерландах щоб накласти арешт на рахунки боржника необхідно знати тільки його ідентифікаційний номер. Уніфіковані системи автоматично отруюють такий арешт в усі банки і фінансові установи країни. Якщо в період арешту рахунку боржник спробує відкрити новий рахунок, на нього автоматично буде накладено арешт - в межах суми стягнення.

В Україні приватним виконавцям доводиться відправляти окремими листами постанови про арешт рахунків в усі банки країни (на даний момент їх 78). Це тривала і трудомістка процедура, враховуючи пересилку поштою. А в справі виконання фактор часу грає вкрай важливу роль - боржники, знаючи про судове рішення, часто намагаються вивести свої кошти якомога швидше. Також банки не видають інформацію про залишки коштів на рахунках боржників, для цього необхідно оформляти спеціальну вимогу. Проте, в більшості випадків, навіть отримавши такий документ, банки все одно відмовляються розголошувати інформацію про рахунки боржника, пояснюючи це принципом збереження банківської таємниці.

Не рідкісні випадки, коли банк, отримавши постанову про арешт, ігнорує його і повертає приватному виконавцю через те, що за станом на дату отримання документа такий боржник не мав відкритих рахунків у цьому банку. При цьому часто трапляється, що вже на наступний день боржник відкриває рахунок в тому ж банку і може ним користуватися з метою ухилення від виконання рішень судів та інших органів.

Технологічна і уніфікована система арешту рахунків боржників, а також посилення відповідальності фінансових установ значно знизили б тимчасові витрати на арешти рахунків і збільшили б відсоток виконання рішень.

Розшук транспортних засобів

В Україні дуже важко виявити транспортні засоби, оголошені в розшук приватним виконавцем. Для цього виконавець надсилає постанову про розшук в інформаційно-аналітичний відділ поліції, який, в свою чергу, вносить дані про таку транспорті в систему «Відеоконтроль-Рубіж».

На жаль, така система все ще не працює ефективно. Поліція не поспішає зупиняти і вилучати автомобілі боржників, оскільки це дуже трудомісткий і бюрократично складний процес, а у неї немає достатньої мотивації. Найчастіше така система розміщена стаціонарно на в'їздах і виїздах з міст і на великих КПП поліції на трасах. Це призводить до того, що розшукувана транспортний засіб може вільно переміщатися в межах міста, не виїжджаючи з нього. Не рідкісні випадки, коли поліція просто не включає таку систему, щоб не мати зайву «головний біль» з оформленням документів.

Доступ до системи, в якій збирається вся інформація, мають тільки співробітники правоохоронних органів, а вони вкрай рідко прагнуть здійснювати пошук, зупинку і затримання таких транспортних засобів. Сприяння з боку поліції, особливо в великих містах, врегульований законодавчий механізм співпраці між суб'єктами різних міністерств, неухильне виконання поліцією своїх обов'язків і контроль над ними, значно поліпшили б показники виконання судових рішень. Також це допомогло б реалізувати на практиці одну з основних завдань поліції - здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання правопорушенням.

Дитина як «щит»

Як і раніше існує проблема з роботою відділів реєстрації місця проживання. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Для їх здійснення (в тому числі примусову реалізацію в рамках виконавчого виробництва), право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.

На практиці ці органи ніколи не надають такий дозвіл, чим користуються недобросовісні боржники. Щоб зберегти за собою іпотечне нерухоме майно, вони часто використовують наступну хитрість: навмисне реєструють місце проживання неповнолітніх в таких квартирах або будинках, хоча це прямо порушує підписані ними ж договору іпотеки. Такі факти не дають виконавцю здійснити арешт і стягнення, оскільки законодавством заборонено стягнення нерухомості, якщо в ній зареєстрований дитина.

Поширені також випадки, коли в іпотечних квартирах реєструють неповнолітніх, які навіть не є дітьми боржника. Очевидно, проблема криється і в тому, що у відділах реєстрації немає доступу до реєстру прав на нерухоме майно, і вони фактично не можуть перевірити інформацію про людину. Така ситуація в багатьох випадках дає можливість боржникам не платити за кредитними договорами десятиліттями.

Безсумнівно, права дітей повинні захищатися і охоронятися з боку держави, і в рамках виконавчого провадження виконавці навряд чи будуть виробляти стягнення того житла, де фактично проживають діти боржника, і це їх єдине місце проживання. Проте, архаїчна нормативна база і такі ж рішення органів опіки та піклування дають можливість несумлінним боржникам ухилятися від виконання рішень.

Доступ до приватної власності

Виконавець, при наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, має право безперешкодно заходити на земельні ділянки, в житлові та інші приміщення боржника - фізичної особи.

На практиці суди рідко задовольняють подання виконавця, мотивуючи це конституційною нормою про недоторканність житла. Найчастіше недобросовісні боржники користуються цим, щоб не дати провести виконавчі дії.

***

Як бачимо, Україна досі залишається «зручною» країною для недобросовісних боржників - в системі державного управління і законодавства залишається багато «прогалин». Неспроможні механізми примусу до законності, технологічна відсталість, а також недосконалість законодавства дають можливість боржникам неправомірно отримувати свою вигоду, ігноруючи домовленості і вимоги кредиторів. Національний банк привів невтішну статистику заборгованості українців перед банками: за станом на кінець 2018 року в національній валюті вона склала майже 130 млрд грн. і більше 70 млрд грн. - в іноземній.

Тому пріоритетними завданнями повинні стати запозичення досвіду європейських країн в законодавчому регулюванні, яка не дозволяла б боржникам ухилятися від виконання рішень судів та інших органів влади, а також побудова ефективної системи державної влади, яка буде допомагати роботі виконавців, а не перешкоджати їй. Незважаючи на всі перераховані перешкоди в роботі приватних виконавців, статистика Міністерства юстиції свідчить про зростання довіри до них. Частка виконаних рішень судів після старту реформи зросла втричі - з 6% до 18% за станом на кінець 2018 року. Якщо представники законодавчої та виконавчої влади приділять належну увагу вирішенню зазначених проблем, Україна може досягти європейського рівня виконання судових рішень, а це вкрай необхідно для побудови правової держави.

Джерело: vnews.agency