Toda

Судова реформа в дії: вступили в силу нові процесуальні кодекси

15 грудня цього року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII. По суті кожен з перелічених вище кодексів викладено в нових редакціях, які істотно відрізняються від раніше діючих процесуальних правил. Сьогодні ми поговоримо про деякі важливі зміни, які містяться в новому Цивільно-процесуальному кодексі.

Завдання громадянського процесу

Новий Цивільно-процесуальний кодекс (далі - ЦПК) визначає завданнями цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оскарженого прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. А серед основних принципів цивільного судочинства називає принцип верховенства права. Вперше в ЦПК внесено правило про те, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні і інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судової інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного і комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судової інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку; для інших осіб це не обов'язково.

Значно розширені можливості застосування в суді відеоконференції як сучасного засобу комунікації учасників процесу.

Електронний суд

Передбачені значні можливості здійснення судочинства із застосуванням сучасних інформаційних технологій ( «електронний суд»), зокрема, вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.

Електронні докази

Поняття «електронні докази» в старому ЦПК не існувало взагалі. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - і звукозапису і т. П) , веб-сайти (сторінки), текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах і ін.), Серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченої електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, завірених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного докази не вважається письмовим доказом.

Спрощене позовне провадження

Для менш складних справ, які не можуть бути розглянуті в процедурі наказного провадження, передбачено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяви по суті справи

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники процесу викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення і міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи: позовну заяву; відгук на позовну заяву (відгук); відповідь на відгук; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відкликання.

Суддя як примиритель сторін

Новий ЦПК вводить абсолютно новий вид взаємодії сторін і судді. Якщо раніше суддя не мав права спілкуватися з позивачем або відповідачем за межами судової зали, то тепер таке спілкування прямо передбачено процесуальним законом. Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних і (або) закритих нарад. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників і судді. Закриті наради проводяться з ініціативи судді з кожної зі сторін окремо.

 Адвокатська монополія

Представництво в суді як вид правової допомоги здійснюється адвокатом (професійна правова допомога), крім випадків, встановлених законом.

Безоплатна правова допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Виняток з цього правила зроблено для представництва в малозначних суперечках, а також положення щодо представництва малолітніх або неповнолітніх осіб та осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена.

«Незначні справи»

Вводиться поняття «малозначних справ» в цивільному процесі, а саме, це:

- справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1-го січня це буде складати 176 200 грн.);

- справи незначної складності, які визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду тільки за правилами загального позовного провадження, і справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000 грн.).

Процесуальні терміни на оскарження

Істотно збільшені терміни на оскарження рішень судів першої інстанції. Якщо раніше на подачу апеляції було відведено лише 10 днів з дня проголошення рішення суду (5 днів - на оскарження ухвали), то тепер цей термін збільшений до 30 днів (15 днів - для оскарження судових ухвал).

Касаційну скаргу можна подати протягом також подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення, що оскаржується. Нагадаємо, раніше для касації цей термін був обмежений до 20 днів.

Процесуальне примус

Вводиться можливість застосування судом заходів процесуального примусу, а саме, таких як: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Суд може постановити рішення про стягнення в дохід державного бюджету з зацікавленої особи штрафу в сумі до від 0,3 до 3-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1-го січня від 528,60 грн. До 5 286 грн.) В випадках:

1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника процесу;

2) зловживання процесуальними правами, здійснення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання правосуддю;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин і ін.

Винятки для касації

Встановлюються виключення за категоріями справ, рішення по яких не підлягають касаційному оскарженню. Так, не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та ухвали, постанови суду апеляційної інстанції у справах, рішення по яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення в малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, який має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.